Параска каже...

Чогось замовкли любі друзі?-Даремно дні минають наші.Чи то серця всі на порузі?-Чи дні такі собі ледащі?...Нема листів... Якась загата...Чи в думах ваших чи на пошті?-Поштарська сумка забагатаІ вийти в гору не спроможні?...А може сніг запав дороги?-І ждати прийдеться - аж згине...Та ні! - То інші перепони,І хтож тут дрібку таки винний?Нехай що хвилі відпочинку -Аби освіжились привіти...А як кінчиться відпочинокЛисти мов з казки муть летіти!...1968р. Параскас.Криворівня

До окраси…Як то можу промовчатиВ поетичнім слові,Дивлячись до                     ОкрасиЩо обняла гори?!В сьогоденні – як в                             МинулімРадуюсь Тобою –Окрасонько – милозвучно,Творчий мій                  напою!Ти голубиш мої                            Літа,Й додаєш охоти!І в сімдесят –                   Задуманих…Бажання –                    Творити!То вже якось окрасонько – В ніжнім квітуванніНе байдужи ти                        До мене,В своїм розважанні!Я до Тебе пригорнуся,У кожну хвилину!З надією, що ще                           ЗнайдуТворчу почерпну?!І в ці роки я відчую,Бажану зичливість! Це від Тебе                Окрасонько,Найдорожча милість!1997Горицвіт